Жінки також хворіють, хоча не завжди в цьому зізнаються)))

Якщо годуюча мама занедужала, потрібно обов’язково звернутися на консультацію до лікаря. При потребі призначення ліків — повідомити, що Ви годуєте дитину грудьми, щоб підібрати сумісний препарат.

Але це буває зовсім не просто…

Прочитавши в інструкцію для медичного застосування до лікарського засобу у розділі «Протипоказання” чи «Особливості застосування” ми часто можемо побачити такі варіанти:

• Застосування препарату не рекомендується / протипоказано у період лактації.

• Препарат проникає у грудне молоко, тому у разі необхідності застосування препарату слід припинити годування грудьми.

• У період вагітності або годування грудьми лікарський засіб застосовувати тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Так, ці застереження є доцільними. Адже виробники фармацевтичних препаратів не проводять в Україні дослідження на вагітних чи годуючих жінках.

Тому ми користуємося міжнародними довідниками, щоб перевірити сумісність лікарського препарату з грудним вигодовуванням.

Найпростішим в користуванні є довідник іспанського госпіталя Marina Alta — сайт e-lactancia.org.

Як ним користуватися розглянемо детальніше.

1) Шукаємо назву діючої речовини потрібного лікарського препарату латинською мовою в інструкції до нього на сайті mozdocs.kiev.ua у розділі «Міжнародна непатентована назва” і копіюємо її.

Якщо лікарський засіб містить кілька діючих речовин, потрібно копіювати їх по черзі і вводити в пошуку на сайті e-lactancia.org кожну окремо. І серед них враховувати ризик по найбільш несумісному компоненту.

2) На сайті e-lactancia.org вибираємо англійську мову і в стрічці пошуку ставимо скопійовану назву.

3) Отримуємо інформацію по препарату:

Зверху — назва препарату і дата останнього оновлення інформації щодо нього.

Інформація сайту базується на сучасних наукових дослідженнях, це рекомендації педіатрів APILAM (Асоціації сприяння і науково-дослідницьких випробувань грудного вигодовування). Ця інформація не є заміною консультації у лікаря!

Потім бачимо великий прямокутник, де вказаний рівень ризику препарату певним кольором.

Праворуч від рівня ризику вказані коментарі (Comments) та безпечні альтернативи (Alternatives), при їх наявності.

Далі розшифрування щодо рівнів ризику:

• Зелений — сумісний з ГВ препарат: безпечний для лактації і дитини, на основі даних наукових досліджень.

• Жовтий — помірно безпечний препарат: важливі доза, час прийому та вік дитини. Можливі невеликі побічні ефекти, варто спостерігати за дитиною щодо наявності можливих побічних реакцій.

• Помаранчевий — небезпечний препарат: можливий високий ризик, варто використати більш безпечну альтернативу. Якщо це неможливо, спробувати мінімізувати побічні ефекти, підібравши дозу, час прийому і вік дитини. Спостерігати за матір’ю і дитиною щодо наявності можливих побічних реакцій.

• Червоний — протипоказаний при годуванні грудьми: варто перервати годування дитини на час прийому препарату, якщо неможливо знайти безпечну альтернативу. Молоко з грудей на цей час зціджувати і виливати, а дитину догодовувати альтернативними методами. Можливі: висока токсичність препарату щодо дитини або пригнічення лактації.

Нижче — інші назви (Other names), торгові назви препарату (Tradenames) і терапевтична група (Groups), до якої він належить.

Потім вказані дані фармакокінетики (Pharmacokinetics) і список літератури (References), де містяться посилання на наукові статті щодо проведених досліджень цього препарату.

Фармакокінетика – це розділ фармакології, який вивчає надходження (шляхи введення), всмоктування, розподіл, перетворення лікарських засобів в організмі, виведення їх з організму, а також залежність ефективності і переносимості препаратів залежно від цих процесів.

А тепер докладніше щодо таблиці фармакокінетики:

• Bioavailability — Біодоступність (%) — показує, яка кількість препарату потрапляє до кровоносної системи при введенні його в організм. Чим нижчий відсоток, тим менше ліків буде в грудному молоці.

• Molecular weight — Молекулярна маса — чим більший цей показник (вище 500), тим менша ймовірність, що речовина потрапить в грудне молоко.

• Protein Binding — Ступінь зв’язування з білками крові — чим вищий відсоток (більше 80%), тим менша можливість потрапляння в грудне молоко.

• VD — Об’єм розподілу — показує, як розподіляється речовина в організмі після орального або внутрішньовенного введення. Чим нижче значення (менше 0,04 л/кг), тим більша ймовірність потрапляння в молоко.

• рКа — Логарифм постійної кислотності — слаболужні речовини (рКа>7), зазвичай, накопичуються в молоці, оскільки рН грудного молока (7-7,2) є кислотніше, ніж рН плазми крові (7,4).

• Tmax — Час максимуму (години) — це час з моменту прийому ліків, за який досягається їх максимальна концентрація в плазмі крові. В цей момент найкраще НЕ годувати дитину грудьми. Безпечніше прийняти ліки відразу після годування.

• T1/2 — Період напіввиведення (години) — це час, необхідний для зниження концентрації речовини удвічі. Чим менший період напіввиведення, тим швидше кров очиститься від цієї речовини.

• M/P ratio — Співвідношення молоко/плазма крові — це співвідношення концентрації в молоці речовини до її концентрації в плазмі крові. Чим менше число (<1), тим менша кількість в молоці.

• Theoretical Dose — Теоретична доза для дитини — це максимальна теоретична кількість препарату (в мг/кг на добу), яку може отримати дитина. Оцінюється на основі даних про потрапляння речовини в грудне молоко. Теоретична доза (мг/кг/добу) = максимальна концентрація у молоці (мг / мл) помножена на 150 мл на кг ваги на добу (доза споживання молока дитиною)

• Relative Dose — Відносна доза для дитини (%) — це відсоток материнської дози препарату, який потрапляє дитині через молоко. Значення нижче 10% вважаються безпечними. При оцінці дози для розрахунку використовувалася середня маса тіла 60 кг. Відносна доза (%) = Теоретична доза для дитини (мг/кг/добу) x 100 / доза матері (мг/кг/добу)

• Relat. Ped.Dose — Відсоток від лікувальної дози (%) — Це відсоток дози, отриманої дитиною через грудне молоко, до звичайної дози, яку призначають дитині. Значення нижче 10% вважаються безпечними. % від лікувальної дози = теоретична доза дитини(мг/кг/добу) х 100 / звичайна лікувальна доза (мг/кг/добу)

Якщо призначений Вам препарат не зеленого кольору, і не можна підібрати йому заміни, сумісної з грудним вигодовуванням, то при безпечних даних фармакокінетики можливо скласти оптимальний режим годувань дитини!

Розглянемо детальніше, які ж фактори впливають на сумісність лікарських препаратів з годуванням:

1) Шлях введення лікарських засобів, починаючи з найкращого проникнення у кров і, відповідно, у грудне молоко:

Засоби, що наносяться на соски — будьте обережними!

2) Вік дитини — у перші тижні після пологів лікарські засоби більше проникають у грудне молоко через нещільність епітелію альвеол молочних залоз.

3) Здоров’я дитини — доношеність на момент народження, особливості через ускладнення при вагітності чи пологах. У недоношених дітей ще не повністю розвинені нирки і травна система, тому їм може бути складніше вивести ліки, які безпечні для доношених дітей.

4) Час і тривалість прийому ліків. 5) Виключне грудне вигодовування чи годування грудьми в поєднанні з докормом або прикормом. Якщо дитина отримує інше харчування, крім грудного молока, то кількість ліків, які надходять дитині з молоком, зменшується.

6) Здатність дитячого організму виводити лікарські засоби.

7) Інформація з довідників на основі опублікованих досліджень щодо хімічних, фізичних і фармакокінетичних характеристик, які впливають на проникнення речовини в молоко.

8) Тривалість дії лікарського засобу — препарати короткотривалої дії безпечніші для годуючих, адже швидше виводяться з організму мами і дитини.

Варто пам’ятати, що більшість лікарських препаратів є безпечними для годуючої жінки!

Годувати грудьми з невеликою кількістю лікарської речовини в молоці є корисніше, ніж годування сумішшю.

Статтю редагувала — Таня Турчина

Одноглазый Король и Древо Аогири.

Древо Аогири (アオギリの樹, aogiri no ki, «Древо Фирмианы») — организация гулей, установившая свою власть в 11 районе и противостоящая патрулирующим область следователям CCG.

Большинство членов пришли из 24 района, где организация была впервые учреждена. Захватив 11-ый район, Древо Аогири расположил в нём свою основную базу. Их укрытие было обнаружено и зачищено CCG, после чего организация переместилась в 19-ый район, а спустя несколько лет — на Русиму.

В Древе Аогири состоит несколько сотен гулей от C до A ранга. Также есть несколько «особых солдат», которые обладают огромной силой и делают организацию опасной не только из-за численности. Также в Древе присутствуют внутренние группировки — Белые Костюмы и Клинки, которые укрепляют мощь Аогири.

В ходе зачистки Русимы большая часть состава Древа была уничтожена. Все выжившие члены присоединились к новому Одноглазому Королю, став частью организации «Коза».

Лидерство

Лидером Аогири является Одноглазый Король. При нём служит некоторое количество руководителей, ведущих за собой остальных постоянных членов организации.

Состав организации

Лидеры

• Одноглазый Король †
• Это Йошимура — Х / Это / Одноглазая Сова

Подчинённые лидеров

• Норо †
• Татара †

Руководители

• Аято Киришима — Чёрный Кролик
• Братья Бин † — Хвостатые Братья
• Кен Канеки — Глазная Повязка (только в «Tokyo Ghoul √A»)
• Миза Кусакари — Тройной Клинок / Три Лезвия
• Наки
• Хинами Фуегучи — Йоцуме
• Якумо Оомори † — Ямори / Джейсон

Рядовые

• Акихиро Кано †
• Белые Костюмы
  • Шосей Идера
  • Хоогуро
  • Гаги и Гуге †
• Карао Саеки † — Торсо
• Клинки
  • Мицушита †
• Матасака Камиширо † — Шачи / Косатка
• Сейдо Такизава — Оул
• Шикорае — Джейл
• Юмицу Томоэ — Хакатори / Охотник на куинке / Кобин

Пленники и рабы

• Противогазы ×
  • Казуичи Банджо ×
  • Ичими ×
  • Джиро ×
  • Сантэ ×
• Тэцу †
• Моку †
• Усу ×
• Кей †
• Кен Канеки ×
• Коуто †
• Шу † (только в аниме «Tokyo Ghoul»)
• Хару † (только в аниме «Tokyo Ghoul»)

Амбиция и Идеология

Древо Аогири было объединено под идеологией верховенства гулей, которое продвигалось Одноглазым Королем. Аогири стремились сделать гулей доминирующим видом и планировал свергнуть человечество и подняться во все власти. Ризе Камиширо за ней, охотились и отслеживали несколько руководителей и членов организации по неизвестной цели. Нико утверждал, что Аогири, хотят получить Ризе и Доктора Кано, чтобы «раскрыть лжеца».

Цели Аогири, оказалось, совпадали с доктором Кано, как он сам заявил, и что сотрудничество было для них взаимовыгодным. Это дало свои плоды, параллельно и заявив, что целью Аогири было нужно уничтожить «птичьи клетки» и восстановить равновесие с миром. Организация предоставила ему передовые средства и предметы для продолжения исследований по созданию иск одноглазых гулей.

Галерея

Мини-галерея:

Маска членов Аогири (в аниме)Маска, которую носят члены с низким рейтингом.Символ на одежде Аогири (в аниме)Встреча Аогири в убежище в 11-ом районеВстреча лидеров.
Добавить фото в галерею

СТАЙЛАБ предлагает тест-системы для определения бета-лактамных антибиотиков в различных пробах, а также стандарты бета-лактамных антибиотиков.

Иммуноферментный метод анализа (ИФА), стрипованный планшет	5091PEN Penicillin ELISA
	5091CEF Cefalexin ELISA
Иммунохроматографический метод анализа, тест-полоски	Лактест
Стандарты	9143-10 Сухое цельное молоко с содержанием Пенициллина G 4 мкг/л, 1 флакон (5 мл) + стерильная вода 4,5 мл
	9152 Сухое молоко с содержанием клоксациллина 30 мкг/кг, 1 флакон (5 мл) + стерильная вода 4,5 мл
	9151 Сухое молоко с содержанием ампициллина 4 мкг/кг, 1 флакон (5 мл) + стерильная вода 4,5 мл

9150-10 Сухое цельное молоко, не содержащее ингибиторы, 1 флакон (5 мл) + стерильная вода 4,5 мл

К бета-лактамным антибиотикам относятся пенициллины, монобактамы, карбапенемы и цефалоспорины. Некоторые из этих антибиотиков имеют природное происхождение, другие же были синтезированы в искусственных условиях. И природные, и синтетические бета-лактамы обладают схожей структурой: в молекулах этих веществ есть бета-лактамное кольцо. Это свойство позволяет определять содержание суммы этих антибиотиков в пробе, что удобно при скрининге.

Организмы, синтезирующие бета-лактамные антибиотики, с древних времен использовались человеком для обработки ран. В записях, найденных в Китае и относящимся приблизительно к 3000-м годам до нашей эры рассказывается, как использовать в этих целях плесневелые соевые бобы. В качестве лекарств применяли и другие продукты, зараженные плесневыми грибами. Но понять, какие именно вещества обладают антибиотическим эффектом, удалось только в XX веке, когда химик Александр Флеминг выделил пенициллин из культуры плесневых грибов Penicillium notatum. Пенициллин был первым антибиотиком, полученным человеком и первым из бета-лактамных антибиотиков.

Бета-лактамы имеют очень широкий спектр действия: они эффективны против множества микроорганизмов, в том числе стрептококков, стафилококков, кишечной палочки, а также цианобактерий (сине-зеленых водорослей, живущих в водоемах). Эти антибиотики позволили снизить смертность от таких заболеваний, как дифтерия, менингиты, боррелиоз, ангина, сибирская язва, скарлатина и других болезней. Однако бактерии могут вырабатывать резистентность к ним, в том числе, и перекрестную. Это связано со сходством механизмов действия у антибиотиков этой группы: все они нарушают синтез клеточной стенки бактерий и препятствуют их делению. Такую устойчивость выработал метициллин-резистентный стафилококк (MRSA). Вначале эти бактерии вызывали сепсисы и пневмонии в больницах, а затем стали причиной сложноизлечимых кожных инфекций, распространявшихся вне медицинских учреждений. В настоящее время к этим антибиотикам устойчивы многие бактерии.

Чтобы увеличить эффективность бета-лактамов их иногда используют в сочетании с ингибиторами бактериального фермента бета-лактамазы, который позволяет микроорганизмам обезвреживать эти антибиотики.

Бета-лактамные антибиотики неэффективны против хламидий, риккетсий и других внутриклеточных паразитов, а микобактерии (возбудители туберкулеза и других заболеваний) устойчивы к воздействию этих веществ из-за особенностей состава клеточной стенки.

Бета-лактамные антибиотики используются не только для лечения заболеваний у человека, но и в животноводстве. Их применяют для профилактики и лечения сальмонеллеза, рожи, дизентерии, копытной гнили. Некоторые бета-лактамы, например, амоксициллин, подходят для лечения бронхитов и пневмоний. Пенициллин и другие антибиотики применяют для лечения маститов у коров.

Некоторые бета-лактамы, например, ампициллин и амоксициллин, не разрушаются в желудке и хорошо всасываются в кишечнике. Другие, такие, как пенициллин, напротив, всасываются плохо и частично разрушаются. В основном эти вещества способны проникать в ткани. Многие из них преодолевают плацентарный барьер, а также выделяются с молоком.

Аллергические реакции являются достаточно частым осложнением при использовании бета-лактамных антибиотиков. Особенно чувствительны к этим веществам дети, у которых они способны вызвать аллергию даже при первом применении.

К другим побочным эффектам бета-лактамов относят возникновение кандидозов (грибковых инфекций), поскольку эти антибиотики уничтожают нормальную микрофлору, тем самым освобождая место для патогенных грибков и бактерий.

Технические Регламенты Таможенного Союза ТР ТС 021/2011 («О безопасности пищевой продукции») и ТР ТС 033/2013 («О безопасности молока и молочной продукции») устанавливают максимально допустимую концентрацию пенициллина в молоке на уровне 4 мкг/л. Для амоксициллина, ампициллина и других пенициллиновых антибиотиков «Единые санитарно-эпидемиологические и гигиенические требования к товарам, подлежащих санитарно-эпидемиологическому надзору (контролю)» определяют максимальное содержание как 30 мкг/л. С актуальными законодательными нормативами можно ознакомиться на сайте compact24.com.

Для анализа бета-лактамов в пробах используют микробиологические методы анализа. Однако в качестве скринингового метода удобно использовать иммунохроматографические методы. Они позволяют быстро оценить содержание антибиотиков в пробе и очень просты.

Литература